Існує декілька легенд, як кава потрапила через роки до нас…
Одна з легенд розповідає, що історія кави починається з шейхом Омаром. Він був одним з найбільш шанованих лікарів свого часу і під керівництвом науково-дослідницької роботи розробляв нові ліки. Таким чином, в поле його зору потрапили плоди кавового дерева (ягоди). Омар почав призначати їх в якості засобу, що допомагає від головного болю і болі у шлунку. І в подальшому, цей напій вже став використовуватися не лише для лікування, але і для задоволення.
Інша – що відкривачами кави були кози. Так, все вірно, саме кози. На пастбищах Ефіопії кози могли покуштувати листя та плоди кавового дерева. Після такої трапези вони ставали більш активнішими. Це помітив їх пастух Калдим. Він і собі вирішим наслідувати прикладу кіз. Він з’їв кілька зерен та листя дерева. Калдим відчув прилив сил та енергії. Коли він повернувся додому, про своє відкриття він розповів рідним. Рідні розповіли знайомим. Знайомі – знайомим.. так і поширилися знання про цю рослину. Коли ці відгуки прийшли до монахів, вони також вирішили спробувати. Тому що їм було важко не спати усю ніч і молитися. Вони заварювали зерна та листя, випивали напій та могли спокійно молитися всю ніч. Також, саме монахи знайшли спосіб транспортувати зерне до інших монастирів, при цьому зберігаючи їх властивості, вони почали сушити зерна. Так зерна можна було транспортувати і зберігати довший час.
Кавові зерна розповсюджувалися далі по світу. Наступною їх великою зупинкою було місто Моха (Мокка) в Йемені. Купці з Мохи там вперше стали вирощувати і обробляти каву на продаж. Цілих два століття вони охороняли таємницю вирощування і обробки кави та постачали каву на весь Схід. Каву тоді називали «мокка» (від назви міста).
Від початку відкриття кавових зерен і до чотирнадцятого століття, приготування кави зазнало багато змін. Спочатку це було просто відварювання листя. Потім ефіопські племена почали готувати вино з зіпсованих кавових ягід. Цей напій був гордо названий Qahwah (буквально "напій, який не дає заснути"). Араби використовували кавові ягоди в їжі. У Туреччині, кавові ягоди вперше були обжарені на відкритому вогні - це був своєрідний прототип цієї кави, яка настільки популярна у нас сьогодні. Напій, приготований з смажених кавових ягід, називався Qahve, а після двохсот років отримав свою європейську назву – «кава».
У Європі кава з'явилася у XVII столітті. У Італії кава почала продаватися в 1645 році, Англія дізналася про напій у 1652 році, а у Франції кава з'явилася у 1672 році. Німці дізналися про каву на початку XVIII. Європейці так полюбили новий напій, що кавовий бізнес став одним з найбільш вигідних.
Однак таким широким розповсюдженням кави були стурбовані виноробники та пивовари Європи. З почуттям серйозної конкуренції, вони звернулися до духовенства, яке через гарну винагороду визнало кавовий напій фатальним гріхом. Також, супротивники кави називали її напоєм сажі з водою і стверджували, що він викликає хворобу. Прихильники кави твердо стояли на своєму і говорили про виняткові переваги напою.
Кава в Південну та Центральну Америку була доставлена колонізаторами на початку XVIII століття. Поступово кавові дерева почали рости в Бразилії, на Ямайці, в Мексиці та Австралії.
1819 рік відзначався відкриттям кофеїну, чиї шовкові кристали були виділені з екстракту кави французьким вченим Руба. З тих пір кофеїн застосовується у терапевтичних цілях.
У 1906 році англійський хімік Джордж Константа Вашингтон прийшов до ідеї створення кави, яка могла б заварюватися безпосередньо в чашці, і незабаром він представив першу заварну каву.
Так кава пройшла великий шлях. І тепер вирощується і обробляється на багатьох континентах та в багатьох країнах. Крізь роки кава не втратила свою популярність, і на сьогоднішній день є одним із найпопулярніших напоїв у всьому світі.